правда

- Щось змінилось. - Ти про що? - Я не впевнений. Щось не так. Зі мною та моїми друзями. З усіма нами. Щось змінилось. Я гадаю, що це через мене. І я не знаю, як це виправити.

Я вимкнув радіо ніби зачинив сміттєпровід.

Краще зберігати мовчання доти, доки не спитають, ніж говорити доти, доки не попросять замовкнути.

- Як її звати? - Надя. — Стриптизерка? — Танцівниця... Просто танцює без одягу...

Втім, я не казав, що Доріан одружується. Я сказав тільки, що він збирається одружитися. Це далеко не одне й те саме. Я, наприклад, явно пам'ятаю, що одружився, але не пригадую, щоб я збирався це зробити. І схильний думати, що такого наміру в мене ніколи не було.

— Я знаю все, що відбувається у моїх готелях. — Отже, мені доведеться повернути ці рушники.

Мова повинна починатися і завершуватися найсильнішим аргументом, оскільки необхідно опанувати умами на початку та перемогти їх наприкінці.

Щоразу, коли я стаю щасливим, у мене завжди виникає жахливе почуття.

- Біда в тому, - міркував він, - що всі ми відчуваємо надії, говоримо, що гірше не буде, але немає«гірше» і«краще», є тільки«зараз». І все йде, як іде.

Схоже, удар дверцят був занадто сильним для наших і без того кульгаючих мізків.