правда

– Це Плотва? Але Плотва ж була гнідою, а ця каштанова. – Усі мої коні звуться Плотвами. Ти чудово знаєш і перестань балакати.

Я так довго був господарем, що я й надалі їм буду — чи, принаймні, ніхто ніколи не буде моїм господарем.

Ніхто не обнесе камінням ту ділянку безіменної землі. На краще: нехай у коробках лежать ті, хто спокійно жив, а на кістках таких, як вона, ростуть дерева, співають плоди.

Тріщали морози, морози міцнішали, морози настільки розлютилися, що навіть термометри у вікна стукали - погрітися трохи просилися.

— Коли вони маленькі, вони твій світ. Але одного разу зростає стіна. Ти з одного боку, вони з іншого. — Вони хотіли б, щоб ми її зламали.

Справжня відвага може бути тільки перед страхом - якщо ти нічого не боїшся, то як твої вчинки можна назвати хоробрими?

Дядько Аргайл мені розповідав, що неможливо встояти проти важкої кавалерії.

Минуле ніколи не вмирає.

Доведеться відстоювати цей унікальний досвід, і якби перед усіма іншими, це ще якось можна обійти. Його доведеться обстоювати перед собою.

- Я мертва? — Відповідь на запитання, — сказав Смерть, — знаходиться десь між ні і так.