правда

- Що вам відомо, свідку, з цього питання? – звернувся Король до Аліси. - Нічого, - сказала Аліса. - І нічого більше? – спитав Король. – І більше нічого, – відповіла Аліса. – Це надзвичайно важливо! – сказав Король.

- Як справи з кіньми, Зять? — Краще, ніж із людьми, як би дивно це не звучало.

Чотири роки медичного коледжу, чотири роки медичного факультету та тонна неоплачених рахунків допомогли мені зрозуміти одну річ: я не хрена не знаю.

- Генрі, ти що, хочеш смерті? - Так, - подумавши, відповідаю я, відвертаюся до стіни і вдаю сплячому.

Це поблизу, неподалік. Можливо, ззаду, а може, збоку. Відчуваю шкірою, воно десь поруч, І завмираю з невидячим поглядом. Але розрізнить навіть дурень кривий, Щось погане трапиться зі мною.

Біль — лише мить.

Смерть не страшна сама по собі, куди страшніше очікування. Поки що живий, треба жити і обов'язково щось робити.

При правильному застосуванні слова здатні бути всепроникними, як рентгенівські промені. Прочитаєш - і ти вже пронизаний і пронизаний.

... вона мала рідкісний дар не існувати до тих пір, поки в ній не з'явиться необхідність.

Якщо не знаєш, що буде далі, добре придивись до того, що вже було.