вибір

На своєму життєвому шляху ми потрапляємо в багато неприємних ситуацій, які не можна змінити. Перед нами стоїть вибір. Ми можемо або прийняти ці ситуації як неминучі і пристосуватись до них, або погубити своє життя, протестуючи проти неминучого, і, можливо, довести себе до нервового зриву.

— Доведеться мені повірити на слово. Боюся, що у вас трохи немає вибору. — Вибач, але це безграмотно. "Трішки немає вибору". Так не буває. Вибір або є, або його немає.

Не дано нам раніше дізнатися, куди приведе нас шлях: задоволення чи страждання. Але коли ми зробили вибір — шляху назад немає.

Фінал - справа не з легких. Початок зможе написати будь-яка мавпа, а ось закінчувати завжди важко. Як ти не намагайся звести кінці з кінцями, фанати все одно будуть незадоволені. Залишаться дірки у сюжеті, і звичайно ж у фіналі завжди має бути розв'язка. Дін і Боббі ще довго не побачать один одного. І до речі, через тиждень Боббі полюватиме на Ругару в районі Дейтона, але вже без Діна. Дін не хотів, щоб Кас рятував його. Просто кожна його частка, кожна клітинка хотіла померти... або знайти спосіб повернути Сема. Але він не зробить ні того, ні іншого, бо він дав обіцянку. До чого все це зводитися? Важко сказати! Може це було випробування для Сема та Діна? Особисто я думаю, що вони впоралися. Йдучи проти добра, зла, ангелів та дияволів, долі та самого Бога, вони зробили свій вибір. Вони обрали сім'ю. Хіба не в цьому весь сенс? Безперечно, що закінчувати важко... А втім, нічого не закінчується, правда?

Навіть зараз я вірю, що у коханні головне вибір, головне відкласти кинджали та отруту, і самій придумати гарний фінал. Але іноді, незважаючи на твій вибір і наміри, доля все одно перемагає.

— Чому, містере Андерсон, чому? В ім'я чого? Що ви робите? Навіщо, навіщо встаєте? Навіщо продовжуєте битися? Невже ви вірите в якусь місію чи вам просто страшно гинути? То в чому ж місія, можливо, ви відкриєте? Це свобода, правда, може бути, світ, чи ви боретесь за кохання? Ілюзії, містер Андерсон, чудасії сприйняття. Крихкі логічні теорії слабкої людини, яка відчайдушно намагається виправдати своє існування — безцільне та безглузде! Але вони, містер Андерсон, як і Матриця, настільки ж штучні. Тільки людинаможе вигадати нудне і неживе поняття - "любов"! Вам час це побачити, містере Андерсон, побачити і зрозуміти! Ви не можете перемогти, продовжувати боротьбу безглуздо. Чому, містере Андерсоне, чому ви наполягаєте? — Тому що це мій вибір.

Багато років тому я прийшов до мого Вчителя. Я був тоді молодий і дурний, як ви зараз. Мені було всього сімнадцять років, а я вже був страждальцем — змученим і озлобленим на життя. Моєму Вчителю тоді було сімдесят, і він сміявся просто так, без жодної причини. Я запитав його: Як вам це вдається? І він відповів:«Я вільний у своєму виборі. І це мій вибір. Щоранку, коли я розплющую очі, я запитую себе:«Що ти вибереш сьогодні - блаженство чи страждання?» І так виходить, що з того часу і я щоранку вибираю блаженство. Але це так природно!

Поки ви не налаштуєте себе на успіх і все, що цей вибір тягне за собою, Ви будете замкнені у в'язниці. Ви будете вдивлятися у вічі вашого партнера, у пошуках натяку на те, чи любить Вас він чи вона. Але поступово світло згасатиме, тепло іншої людини буде холоднішати, і Ви в черговий раз заснете без сновидінь у цій темряві.

Вирішальне значення має вибір надійних та належним чином навчених співробітників; вони повинні височіти над загальним рівнем за своїми розумовими та духовними якостями. Щоб успішно діяти в чужій країні, вони повинні мати можливість після інтенсивного вивчення мови, звичаїв та особливостей народу цієї країни жити та працювати так, як її уродженці та займатися розвідувальною діяльністю.

Якщо є вибір між приємним та корисним, у більшості випадків виграє приємне.