життя

Нікому не дозволено сумніватися у добрі. Ми за це ноги відриваємо.

Коли чоловік посилає квіти, це очевидна ознака того, що він вже захоплювався й іншими.

Покарання можна відстрочити... але уникнути його не можна.

У 30-ті роки наше кіно було найкращим у світі. Досить згадати найкращий фільм усіх часів та народів«Броненосець Потьомкін». У кіноіндустрії були задіяні найкращі творчі сили країни. Після Великої Вітчизняної війни "на сцену" вийшли нові режисери - солдати-переможці. На основі їхніх особистих переживань було створено багато чудових картин. Вони знімали те, що бачили та пережили самі. Оскільки кіно у нас справа сімейна, то на зміну солдатам-переможцям прийшли їхні сини. За плечима синів не було нічого, крім ВДІКу, і рівень кіно помітно впав. Коли ж дітей змінили онуки, то ми побачили... те, що бачимо зараз. Наркотики, пиятики, гомосексуалізм, тобто що вони знають і люблять.

Тільки одне робить виконання мрії неможливим – це страх невдачі. (Є лише одна причина, яка робить мрію недосяжною – страх провалу.)

Організм доти успішно бореться, поки має можливість постійно виробляти антитіла та тримати у бойовому стані імунну систему.

Випадковості не трапляються випадково.

—... помста, якщо вона справедлива, це людське почуття, якщо жертва не має права покарати ката, то, значить, і справедливості немає. — І людяності теж...

Жінці, що лягає в ліжко з чоловіком, потрібно зняти свою скромність разом зі спідницею, а одягнутися в неї знову ж таки зі спідницею.

Я намагаюся побачити всю жінку, Звичайно, я знаю, що вона стара, але ж уявити чиєсь життя допомагають фотографії або щось на зразок фотографій. Я маю на увазі життя цілком. Я можу уявити її, коли вона була набагато молодша, ніж я, тому що завжди залишаються жести і вирази, які в крові, вони не залежать від віку. Стара жінка не завжди бачить себе старою жінкою, і я теж не завжди бачу її такою. Я намагаюся побачити у ній все її життя. У житті людини є щось таке зворушливе.