життя

- Добре. Гаразд. Але тільки ні слова, Дамблдоре! Це має лишитися між нами. Покляніться! Я не винесу... тим більше сина Поттера... Дайте мені слово! — Дати слово, Северусе, що я нікому ніколи не розповім про найкраще, що є у вас? - Дамблдор зітхнув, дивлячись у зле, змучене обличчя Снігга. — Ну, якщо ви наполягаєте...

Не виховавши себе, неможливо змінити країну.

Тільки дурні приступають до важливої ​​роботи з поганими інструментами.

Цукровий діабет вчить людину виживати, Хакане.

Непогано, Джоне, дуже непогано. Щоправда, ти упустив майже все важливе, але тим не менше.

Ми якось обговорювали проблему насильства з Річардом Гіром, який уже багато років як учень далай-лами. І ось він каже: "А може, ненасильство революційне?" Може і так. Може, це крайня форма революції. Адже в чому наша сутність? У жорстокості чи любові, жалю? І в тому, і в іншому. Але рано чи пізно одна зі сторін має перемогти.

Ти ніколи не переконаєш собаку, що ти не той, за кого себе видаєш. Собака — це найкращий критик, найсуворіший. Спробуй зобразити перед нею будь-кого, і твоє прекрасне уявлення про себе, як про хорошого актора розіб'ється про її здивований погляд.

У життя, зрозуміло, багато непізнаних сторін, але, мабуть, найчастіше перед нами постають питання на кшталт«Чому люди народжуються?»,«Чому вмирають?» і«Чому в цьому проміжку вони прагнуть носити електронний годинник?».

Завжди так буває: чим більше трясешся і відсуваєш задоволення – тим більше шансів, що в тебе його попруть.

У цьому світі так багато гіркої правди. Її так багато, що її неможливо відкрити.