життя

— Ти так і їстимеш із коробки? Я ж дав тарілку. - Смак від цього не зміниться.

Я хочу жити, як бідна людина з грошима.

Я був те, що називається закоханим. Я не тільки уявляв її собі верхом досконалості, я і себе за цей час мого нареченого уявляв теж верхом досконалості.

– Я хочу подати заявку на капітана команди. – Вже надто пізно, я ж сказав: до кінця дня. – Але ж Ви не сказали, що до кінця навчального дня. - Гей. Чому ти передумав? - Я потримав за руку хлопця. - Розумію. Дуже розумію.

Прекрасних жінок зараховують сьогодні до талантів їхніх чоловіків.

…У кожного з нас своє«якщо». Краще обмірковувати те, що ще належить, ніж те, що вже сталося.

— Знаєш, адже на мені навіть трусів немає. - Чувак, у Лондоні ніхто не носить трусів!

Скільки людей займається своєю улюбленою справою? Скільки людей насправді щасливі, задоволені та перебувають у душевній рівновазі? Реально одиниці. Хіба це саме по собі не є глибоким спростуванням божевілля, яке ми називаємо«життя»?

Справжня краса завжди рідкість.

Розум – це шалена мавпа, що мчить до прірви. Причому думка про те, що розум – це шалена мавпа, що мчить до прірви, є не що інше, як кокетлива спроба шаленої мавпи поправити зачіску на шляху до урвища.