життя

Просто воїни не показують серця, поки їхні груди не розкриють сокиру.

- Ай яй яй! — вигукнув артист, — та невже вони думали, що це справжні папірці? Я не припускаю думки, щоб вони це зробили свідомо. Буфетник якось криво й тужливо озирнувся, але нічого не сказав. — Невже шахраї? — Тривожно спитав у гостя маг, — невже серед Москвичів є шахраї?

Щастя не в тому, щоб завоювати тіло жінки, а в тому, щоб стати її обранцем.

Бути надто спостережливим часом дуже небезпечно.

Життя — це книга, і попереду на мене чекають тисячі сторінок, яких я ще не прочитала.

- Чорт забирай... Живуть люди... Закохуються, ходять у театри, у бібля... - Не висловлюйся, Біллі! — …у бібліо-те-ки.

Більшість вісімдесятих пройшла повз мене. Напевно, я непогано провів цей час. Не пам'ятаю.

У цих похмурих кімнатах знайшовся давним-давно, я постійно намагаюся знайти хоч одне вікно, щоб відчинити його. Промінь, що проник збоку, я міг би порахувати втіхою. Проникне зовні світло зробило б життя виносним. Але вікон немає, і може це і на краще, що мені їх не відчинити: можливо, що світло лише нова тиранія. Хтозна, які речі може він осяяти.

В якісь моменти ти маєш нарешті визначитися зі своєю думкою. Не можна життя прожити посередині.

Ведмедик такий чоловік - йому обов'язково треба, щоб від усього користь була. Коли в нього бувають зайві гроші, він йде в магазин і купує якусь корисну книжку.