життя

Головне, не як ти живеш, а навіщо. Віртуозна гра, дорогі костюми, блискучі діалоги, закручений сюжет, феєричні ефекти — дешевка, якщо у вистави немає ідеї. Я ніколи не боялася смерті. Смерть – це не найстрашніше у нашому житті. Я більше смерті боялася прожити життя безглуздо.

Два очі. Це найкраща кількість очей.

— Вгадайте, що трапилось у мене на роботі? - Динозаври померли мільйон років тому?

— А чого ви боїтеся? Ви ж убили ведмедя голими руками? — То був зовсім інший ведмідь!

Кохання... Справжнє кохання, як і справжнє розпач — безмовне. Воно не потребує слів. Розпач читається так само, як і любов, по очах. Я не люблю, ось ці знаєш, листи-визнання. Я ніколи не пишу зізнання у коханні. Я показую це вчинками. Ти знаєш, у коханні найкрасномовніші це не слова, це дотики.

У нас у суспільстві цікаві місця здебільшого або незаконні, або дуже дорогі.

Час настав - мені здавалося, я чекав його вічно. Година минула – згадувати я можу нескінченно.

Завжди пам'ятайте одне просте правило: одягатися слід для роботи, яку ви хочете мати, а не для тієї, яку маєте.

Горда бідність — візитна картка нової радянської влади.

Я зганьблена, а він — ні. От і все. Звичайна історія чоловіка та жінки, так було і так завжди буде. І кінець її — звичайний кінець. Жінка страждає. А чоловік іде вільним.