життя

Мода - це форма неподобства, настільки нестерпного, що ми змушені змінювати її кожні півроку.

Один учений казав: — Я знаю трохи, але те, що знаю, знаю досконало.

— Вона накинулася на вас як вугровий висип. На вашому місці я був би зворушений.

І ось про що я собі весь час нагадую: незалежно від того, про що всі говорять, незалежно від того, що говорять особисто про тебе, незалежно від будь-яких проблем, життя ось тут (показує на серці) це те, що було в мене спочатку, те, що в мене залишиться, те, що я завжди цінуватиму.

Думайте на папері. Кожна хвилина, витрачена на планування, заощаджує 10 хвилин під час здійснення плану.

Я хотів би, щоб у тебе було таке ж дитинство, як і в мене. Але... цього не буде. Люди помиратимуть. Я помру... мамо. І до цього не можна бути готовим... Я намагаюся, але не можу. Найкраще те, що ми можемо зробити зараз, це уникати цього якомога довше, бути на крок попереду.

Мене лякає лише темрява.

За півтора місяці життя в Штатах нам так набридла американська кухня, що ми згодні були вживати будь-які їжі – італійські, китайські, єврейські, аби не«брекфест намбр ту» або«динер намбр уан», аби не цю нумеровану, стандартизовану і централізовану їжу. Взагалі якщо можна говорити про поганий смак у їжі, то американська кухня, безумовно, є виразом поганого, безглуздого та ексцентричного смаку, що викликав на світ такі виродки, як солодкі солоні огірки, бекон, засмажений до міцності фанери, або сліпучий білизною і абсолютно безсмачний ( ні, що має смак вати!) хліб.

— Моєму чоловікові… потрібно багато виступати публічно. — Мабуть, йому треба змінити роботу. - Він не може. - Рабський договір? — Щось подібне до цього, так.

Ваш милий образ уяву Не втомлюється креслити. Вам подобається і вас любити - Ось серця вічне прагнення.