життя

Багато можу я нарахувати поцілунків, відколи цим займаюся, але жоден не залишив у мені настільки довгого, такого приємного спогаду.

Ніхто не звертає увагу на небо, доки не закохається.

Спогади це не так уже й погано. Прекрасна мандрівка у минуле і зовсім не така болісна. Там все підпорядковане нам, це майже рай, звідки нас не можуть вигнати.

Біда зі слабаками в тому, що вони змушують тебе діяти, а потім самі тебе за ці дії ненавидять.

Світ це дзеркало, і він повертає кожному його власне зображення. Похмуріться — і він, у свою чергу, кисло гляне на вас; засмійтеся йому і разом із ним — і він стане вашим веселим, милим товаришем.

Я сприймав амнезію за вищу свободу — у наш час це досить поширене захворювання.

Невроз не заперечує реальності, не хоче тільки нічого знати про неї; психоз заперечує її і намагається замінити її.

Хто хоче більше, ніж може, має менше, ніж міг би мати.

— Мені цікаво, чому ти Ріггзу розповіла про сестру, а мені ні? — Якщо чесно, мені було соромно, а Ріґґзу все одно. — Чому ти мене соромилася? — І чому мені байдуже? - Тому що ти балбес.

Досі людина мучилася питаннями, на які не було відповіді; тепер, завдяки комп'ютерам, ми стоїмо під градом відповідей, куди немає питань.