Фрідріх Вільгельм Ніцше

Я ненавиджу обивательщину набагато більше, ніж гріх.

Навіть у чаші вищого кохання міститься гіркота.

Буває зарозумілість доброти, що має вигляд злоби.

Краще ворог із цільного шматка, ніж друг, приклеєний трохи.

Від щирого серця люблю я тільки одне життя і, воістину, найбільше тоді, коли ненавиджу його!

Що власне обурює у стражданні, то це не саме страждання, а його безглуздість.

Вони такі холодні, що шукають собі тепла у спиртному. Вони розпалені та шукають прохолоди біля замерзлих умів. Всі вони хилі та одержимі громадською думкою.

Великі речі залишаються для великих людей, прірви — для глибоких, ніжності та тремтіння жаху — для чуйних, а загалом усе рідкісне — для рідкісних.

Кохання прощає коханому навіть його бажання.

Я дуже швидко міняюся: моє сьогодні спростовує моє вчора. Я часто перестрибую сходи, коли піднімаюся, — цього не прощає мені жоден щабель.