Оскар Уайльд

Речі існують остільки, оскільки ми їх бачимо, а що і як ми бачимо залежить від Мистецтв, що вплинули на нас. На щось дивитися і це щось бачити абсолютно різні речі. Щось починає існувати тоді і лише тоді, коли нам стає видно його красу. Зараз люди бачать тумани, але не тому, що тумани існують, а тому, що поети та художники навчили їх загадковій красі подібних явищ. У Лондоні, можливо, бувало туманно вже сотні років. Насмілюсь стверджувати, що так це й було. Але цього ніхто не бачив, тому нам нічого про це невідомо. Туманів не існувало, поки їх не винайдено. У наші дні, треба сказати, тумани доводять до крайності. Де освічений схоплює художній ефект, неосвічений схоплює застуду.

Кожна жінка — заколотниця і люто повстає проти себе. (Кожна жінка - бунтар за натурою, причому бунтує вона виключно проти себе самої.)

Що за погана манера у людей говорити за твоєю спиною те, що є чистою правдою. (Прямо жахливо, як люди поводяться нині: кажуть у людини за спиною всю чисту правду.)

Втім, я не казав, що Доріан одружується. Я сказав тільки, що він збирається одружитися. Це далеко не одне й те саме. Я, наприклад, явно пам'ятаю, що одружився, але не пригадую, щоб я збирався це зробити. І схильний думати, що такого наміру в мене ніколи не було.

Я люблю слухати плітки про інших, а плітки мене не цікавлять. У них немає принади новизни.

— Упевнений, у неї є минуле. — Як і більшість красивих жінок.

Все, що цікаво, не цілком пристойне.

Шпак виклював друге око Принца і кинувся вниз. Він промайнув повз дівчинку, а коли вона схаменулась, у її долоні виблискував сапфір.«Яка скельця!» — зраділа вона і весело побігла додому. Шпак повернувся до Принца і сказав:«Ти тепер зовсім сліпий, і я залишуся з тобою назавжди». " Ні, маленький мій Скворець, - сказав нещасний принц, - тобі час летіти в Єгипет". "Я залишуся з тобою назавжди ", - повторив Скворець, і заснув у ногах у Принца.

У двох осіб різного культурного рівня інтереси можуть бути спільними в одному-єдиному випадку — якщо це інтереси того, рівень якого нижчий.

Я зганьблена, а він — ні. От і все. Звичайна історія чоловіка та жінки, так було і так завжди буде. І кінець її — звичайний кінець. Жінка страждає. А чоловік іде вільним.