Володимир Володимирович Маяковський

Ідемо йдемо! крізь білу гвардію снігів!

Вправо, вліво, вкрив. навскіс, вифрантив полів лоно, вихрилися нанизані на земну вісь каруселі Вавилонищ, Вавилончиків, Вавілонів .

По кожній найтоншій артерії пустимо поетичних вигадок феєричні кораблі.

Кохання зацвіте, зацвіте - і скукожиться.

Брошки блищать... на тобі! — із сукні з напівголого. Ех, до такої сукні б та ще б… голову.

Куди легендам про бійні Цезарів перед бувлю, яка тепер була! Сьогодні світ весь – Колізей. І коли на арену воїни вийшли парадними парами, у версти шарахнувши театром подвоєний гуркіт і грім мільярдних армій, - куля земного полюса стиснула і в очікуванні завмерла.

Краще від горілки померти, ніж від нудьги!

Сприятливі місця, де досі не був.

Знаю, кожен за жінку платить. Нічого, якщо поки що тебе замість шику паризьких суконь одягну в дим тютюну.

Те, що тобі хоч місяць, хоч день без мене краще, ніж зі мною, це хороший удар.