Юрій Горліс-Горський — творчий псевдонім Юрія Юрійовича Городянина-Лісовського (* 14 січня 1898, с. Демидівка на Полтавщині — †27 вересня 1946, Ауґсбурґ, ФРН) — український військовий і громадський діяч, письменник, старшина Армії УНР.
Ідуть колони твердим кроком непереможених. Не лякають їх тюрми, ні кулі, ні голод, ні холод північних таборів. Полягли борці — воскресають в нових. Ідуть колони тернисто-кровавим шляхом — до ясної великої Мети. Дорогу вказують їм могили тих, що на прапорах мали: Воля — або смерть.
Міське населення знало вже, що на мові більшовиків значить слово "бандит".
Категорія
Життєві цитати
Побачивши, що втекти вже не вдасться, отаман пустив собі кулю в скрань з револьвера. Перед тим крикнув так, що чули останні: «Готуй нових борців, Холодний Яре!».
Нас б’ють без сентиментів. Але знаєш, це — добре. І чим більше будуть бити і знущатися — тим краще. Ні один народ не пережив того, що тепер переживає Україна, але й нікому це так не йшло на користь, як іде українцеві. Це перетворить лінивого українського вола на хижого звіра, як побачить, що хтось знову протягає до нього лапу — не буде ждати, поки треба буде оборонятися, а сам буде нападати.
Категорія
Мотивуючі цитати
К чорту наш український сентименталізм! Нам потрібний не мрійний павячий хвіст, а вовчі зуби. Бо коли ми їх не будемо мати і не примусимо наших «приятелів» шанувати їх — Україна ніколи не буде щасливою.
Категорія
Мотивуючі цитати
Ні для Холодного Яру, ні в Холодному Яру полону нема. Як маєш попасти в чужі руки, залиш останню кулю для себе.