Я скінчився, а ти жива. І вітер, скаржачись і плачучи, розгойдує ліс і дачу. Не кожну сосну окремо, А повністю всі дерева З усією безмежною далею, Як вітрильників кузова На гладі бухти корабельної. І це не з молодості Або з люті безцільної, А щоб у тузі знайти слова Тобі для пісні колискової.