— Чуваку, ти давно там стоїш? — Година вже. — Година вже? - Ти серйозно? — Я опанував здатність стояти настільки нерухомо, що стаю незримим для очей, мм, ось. — Ти ж хрумкаєш горішками. — Неквапливо, плавно, зовсім непомітно. - Мм, не-а. - Хрум. Хрум. Я, по суті, невидимий. - Привіт, Дракс. - Щоб вас.