Навіщо, ти скажеш, розпалювати даремно Вогонь вроджених сил, Коли до боротьби втрачене прагнення І дух колишньої в грудях давно спочив, А всіма нами правлять щогодини Лінь і порожній час? З тих пір як у старій колісниці Здійснює сонце в небі свій обхід, Ужель діяння смертних ілюзорні? Між істиною і брехнею є межа, Чи наші сподівання і мрії безглузді? І ось відповідь Природи: — В уроках минулого запорука свободи.