Інший раз, згадавши раптом, що смерть чекає на мене щогодини, щохвилини, я вирішив, не розуміючи, як не зрозуміли того досі люди, що людина не може бути інакше щаслива, як користуючись сьогоденням і не думаючи про майбутнє, — і Я три дні, під впливом цієї думки, кинув уроки і займався тільки тим, що, лежачи на ліжку, насолоджувався читанням якогось роману і їжею пряників з кронівським медом, які я купував на останні гроші.