— Доброго дня, сер! — Пібоді обдарувала його життєрадісною посмішкою, і він зблід як полотно. – І що привело вас сьогодні до цього славетного закладу? Він схопився, бурмотячи, що в нього справи, і був такий. Поки він робив ноги, з—за столу підвелася жінка. Так як вона була на добрих шість дюймів вище Пібоді, обличчя детектива виявилося приблизно на одному рівні з її вражаючим бюстом. — Якого хрону? Я тут працюю! Посміхаючись, Пібоді витягла блокнот. — Ваше ім'я, будь ласка? — Якого хрону? — Міс Якого Хріна, я хочу поглянути на вашу ліцензію. – Бик! — Ні серйозно. Просто перевірка. — Бик. — Жінка повернулася всім тілом до вибивалки, і її значні груди сколихнулися. — Ця сука лягава відшила мого папика. – Вибачте, я хотіла б подивитись вашу ліцензію компаньйонки. Якщо все гаразд, я дозволю вам повернутися до роботи. Грандіозні груди — везе їй сьогодні на потужні туші, подумала Єва, — знову повернулися до Пібоді, насунулися на неї, і бідна Пібоді стала схожа на тонкий шматок шинки, затиснутий між двома булками хліба.