Півпляшки рому, два пістолети, Сумка змінного одягу – і все готове. Ось воно яке, наше літо. Загалом нічого святого. Ні, я проти озброєного хуліганства. Просто з гарматою слова дохідливіше і важливіше. Мені двадцять п'ять, мене звати Фокс, я гангстер. Я пояснюю людям прості речі. Мовляв, це моє. І це моє. І це. Голос стає впевнений, змужнілий. І таке воно чудове, наше літо. Ми коли помремо, оселимося в ньому, мабуть.