Альф (A.L.F.)

- Не варто так ходити, Віллі! - Чому? - Тому що я програю!

- До тебе не доходить? - Що не доходить? - Суть спільного життя. Ми встановлюємо закони і виконуємо їх заради того, щоб наше життя не перетворилося на хаос. Якщо хтось порушує ці закони — ти чи я, все одно хтось, тоді життя стає неможливим. - Твоя правда. До мене не доходить.

— Віллі, я знаю правило«Ми не їмо членів нашої родини...» — Ми не їмо членів сім'ї нічиєї! — А кого ми їмо?

- І що Ренді? - Невідомо. Інформація надійшла до його голови і тепер безуспішно шукає там мізки.

У нас кажуть:«Якщо любиш когось, відпусти його. Якщо він до тебе повернеться, то він твій. Якщо його переїде машина, то так і бути».

Як задовбали ці тупі правила: немає кота, не бити посуд, немає кота.

— Я помітив, що ти весь час чиниш, Віллі. — Це тому, що ти весь час щось ламаєш, Альфе. — Добре, що наші хобі доповнюють одне одного!

— Альф, я намагаюся тобі пояснити, що способів зняти з кота шкуру більше за один. - О, ти читав мої кулінарні записи...

Я сидів тихо, мирно. Потім зголоднів. Далі, як у тумані.

Гаразд, подивимося, що там у Віллі в кишені… О Боже, чиясь рука!