Декстер (Dexter)

…прихованість, віра в себе і шафа, забита скелетами.

- Не хвилюйся. Щоразу, коли ти лагодиш, це тішить моє самолюбство.

Нам усім є що ховати. Щось, що ми не хочемо показувати іншим. І ми вдаємо, що все добре, ховаємося за веселкою. І може, це на краще. Деякі закутки душі краще не бачити нікому.

Найкращі хобі — це ті, що ведуть нас від основної роботи.

Якщо очі – дзеркало душі, то скорбота – двері, що ведуть усередину.

- Це він? - Так, а ти звідки знаєш? — Та тому що в тебе знову тупа усмішка на всю пику.

Школа. Замкнутий світ, що поєднує в собі все найкраще від федерального трудового табору та птахоферми третього світу. Просто диво, що я вийшов, нікого не вбивши.

Відносини з відривом приречені. Навіть у кіно.

Не розумію днів народжень: пісні, подарунки. Відмічати, що прожив ще рік — це якось, фальшиво.

У цьому світі немає секретів. Є тільки прихована правда. Правда, що криється в глибині.