Стріла (Arrow)

— Поки що наші заучки працюють... — Я чула, котик. [Олівер. Громче] — Поки вони думають, як позбавити Севеджа палиця...

Я не знаю, чи правильний це вибір, але безперечно правильний вчинок.

— Мене тут не було б, якби ти не була такою хороброю. — Дрібниці. Я завжди хотіла сказати, що піймала за когось кулю, і тепер я можу. Так що, це я мушу тебе дякувати.

Мені здається, що іноді ти так непокоїшся за тих, кого любиш, що забуваєш, що є ті, хто тебе любить.

Ми маємо любити наших рідних. Незважаючи ні на що.

У нас є дещо спільне. Ми обидва розгрібаємо наслідки дій мого батька. Те, що він зробив на його совісті. Те, що робимо ми — на нашій.

Я не могла злитися тому, що вона померла і не могла сумувати тому, що злилася. Ось, що буває коли твоя сестра помирає переспавши з твоїм хлопцем.

Я думаю, все йде не зовсім за планом — ти не чекав, що у людей буде стільки питань, що підозрюватимуть тебе, ти не думав про те, що відбувається, коли брешеш. Особливо, коли брешеш тим, кого найбільше любиш.

Іноді, помста — це і є правосуддя.

Я поклявся дотримуватися закону. Адже він непохитний, він незмінний. Закон треба захищати. Але що таке закони, правила, якщо вони не захищають людей?