час

Ми дуже часто схильні зводити все дивне до звичного. Я маю намір повернути все звичне до дивного.

Ми ніколи не обмежуємось справжнім. Бажаємо, щоб скоріше настало майбутнє, шкодуємо, що воно ніби повільно посувається до нас; або згадуємо минуле, хочемо утримати його, а воно швидко від нас тікає. Ми такі нерозумні, що блукаємо в часах, які нам не належать, не думаючи про те, що дано нам.

Якщо чоловік пишається своєю жінкою – це щастя. Жінці можна багато пробачити, коли вона дає привід для гордості.

Зрілість є якість, яка більше цінується у чоловіках, ніж у жінок.

... часи завжди були поганими, то давайте висміємо їх і спробуємо знайти радість у всьому.

Розумна людина дає часом світові більше, ніж отримує, а хитра намагається взяти якнайбільше і дати натомість мінімум.

Найсолодше з людських почуттів — те, що живиться слабкостями і помилками так само, як величчю і подвигом, що властиво будь-якому віку, зароджується в нас із першим відчуттям буття і закінчується разом із нашим життям; почуття, яке воістину подвоює і розширює наше існування, відроджується з попелу і, здавалося, зникле назавжди, знову виникає, так само міцне і непорушне; почуття це, на жаль, не любов ; ви знаєте самі - це дружба.

Година ночі, не менше... Залишитися тут на всю відпустку, від одного повітря все пройде, всі неприємності після поранення. Зняти кімнату в будиночку з вікнами в саду. У таку ніч відкрити навстіж вікна, лягти, сховатися і слухати, як дощ стукає по лопухах.

Видовище християн, що плямують себе мерзотностями, яких не сміли дозволити собі неосвічені язичники, змушує мене визнати вік наш — стоком усілякої гидоти всіх інших століть.

Людина, яка прикидається в той час, як у нього давно з'їхав дах і течуть краплі дощу по звивинах мозку, які давно розгладжені. Чи завжди я була такою?