філософія

Ті, хто шукають істину, набагато кращі за тих, хто думає, що знайшов її.

Вся краса полягає в мудрості, вся мудрість - у думці.

Життя коротке, як кажуть філософи, треба нею користуватися!

Слова втрачають будь-який сенс, коли стовбур пістолета у тебе в роті.

— Його можуть бачити лише мертві? І мільярди людей знаходять у цьому сенс? — Такою є природа віри.

Перший закон мудрості: погоджуватися зі змінами.

І не треба приймати надто близько до серця свої недоліки, бо той, у кого їх немає, все ж таки страждає одним — відсутністю недоліків; той, хто вважає, що досяг досконалої мудрості, добре зробить, якщо подурнішає знову.

Для мене все раптом втратило сенс. Якось раптово. Моє життя, життя інших людей, життя тварин і рослин — все, що є у світі. Все розпалося на нескладні шматочки.

Життя, це чарівне скупчення найрізноманітніших понять, продовжується. Вона рухає сама себе і сама себе оберігає, а сенс їй надає шаленство.

Я й сама часто про минуле думаю. Особливо тепер... І ось, що помічаю. Для того щоб жити, людині потрібні спогади, як паливо. Все одно які спогади. Дорогі чи нікчемні, суперважливі чи безглузді – всі вони просто паливо. Газетна реклама чи філософські трактати, брудна порнуха чи десятитисячні банкноти — для вогню, в який їх кидають, це просто папір. Не буде ж вогонь палати по-різному, завивши раз у раз:«О, Канта підкинули!» або«Ага, вечірні новини!» або«Ух ти, які цицьки!» Вогню все до лампочки... Отак і з нашими спогадами. Непотрібні, випадкові, непридатні, одноразові — все пригодиться, аби вогонь не погас...