людина

Ми, подібно до води, протікаємо по життю з гори приблизно в одному напрямку доти, доки не зіштовхнемося з чимось, що кардинально змінює наш напрямок.

— А якщо я зараз тебе поцілую, ти мене не вдариш? - Я тебе вдарю, якщо ти мене не поцілуєш!

Якщо ви любите людину, ви не втручатиметеся в її особисте життя. Ви не посмієте порушувати межі його внутрішнього світу.

Люди як кораблі в морі. Їх підносить один до одного, то відносить. Навіть коли корабель здається нерухомим - він або віддаляється, або наближається.

Робітник тримав знак«Гальмо!». Залишалося неясно, це було: нагадування водіям чи щиросердне зізнання.

Зрештою ми самі визначаємо цінність речей. І вартість жодної з речей ніколи не буде вищою, ніж цінність людського життя.

…так просто зробити крок у потрібному напрямку, хоча лише мало хто робить його. Саме тому у нас стільки розлучень. Дуже шкода! Скільки сімей можна було б врятувати, якби люди зробили хоч щонайменше зусилля над собою. Потрібно сказати, що в нашому суспільстві надспоживання вважають за краще викинути пошкоджену річ, замість її відремонтувати.

Я не хочу, щоб мене шкодували. Він часто простягає мені телефон. Він забуває.

Ось у цьому біда з думками: вони самі собою виникають, а потім пролазять тобі в голову, сподіваючись, що ти їх подумаєш. Такі думки треба гнати геть, інакше вони тебе здолають, зламають, і ти перетворишся на стару каргу, що хихотить.

Удача нерідко виявляється важливішою за вміння вести бій.