людина

Щоб змінити життя, не потрібно перекреслювати минуле.

Не розумію, чи хотіла я прив'язати його до себе ще міцніше чи відпустити на волю.

Усі підходять до мене. І обіймають мене. Кажуть, що мені має стати легше, адже вбивцю мого брата нарешті спіймали. Що цей кошмар скінчився. То чому мені не легше?

Життя надто коротке, щоб зберігати образи.

Якби ти відав, з якого джерела течуть людські міркування та інтереси, то перестав би домагатися схвалення та похвали людей.

Хазяї телеграму надіслали — післязавтра приїжджають. Ось що означає інтелігентні люди - заздалегідь попереджають - бояться зненацька застати.

Без будь-якої мети і прагнення до неї не живе жодна жива людина. Втративши мету та надію, людина з туги звертається нерідко в чудовисько.

Тієї ночі Вероніка не просто прийшла в сон Суботи. Вона покохала його. Раніше розповіла про те, що два роки тому, коли вночі стояла біля вікна і чекала на прихід депресії, бачила, як нічне небо зі свистом блискавки або електричного зварювання пролетіла якась яскрава вогненна куля і впала у Волгу. Дівчина з райдужними очима загадала бажання зустріти колись людину, яку вона покохає по-справжньому; і тепер її бажання справджувалося. У той рік до неї прийшла депресія. Їй не хотілося жити. Вона навчалася в університеті, де викладав Субота; їй дуже подобалися його лекції, і вона разомз усіма журилася про те, що викладач виявився невідворотно хворим. Але коли до неї прийшла депресія, Вероніка зрозуміла, що вона не здатна закохатися в жодну сучасну молоду людину тому, що вона прийшла в цей світ з іншого часу — з часу Наташі Ростової та П'єра Безухова, Неточки Незванової та князя Мишкіна; з часу Бунінських курсисток та Гриновських Ассоль. І вийшло те, що згодом всесильний Віллер визначив як невроз перероджень, невроз роздвоєння особистості; і за гроші тата Вероніки взявся лікувати її в гіпнотичних підвалах, оббитих зеленою повстю. Яка ж вона дурненька!

Я відчуваю насолоду від читання, я читаю для насолоди.

Будь мудрішим за інших і не показуй їм цього…