людина

Неможливо визначити ті найтонші реакції, які виникають внаслідок взаємодії характерів, бо ніхто не знає, як впливає на нас предмет нашого захоплення.

— А у вас там у кобурі пістолет чи, може, огірок, як у кінофільмі? — Злочинця огірком не злякаєш. — А ви самі до цього в селі жили? - В селі. І народився також у селі, на півночі тільки. — А тепер вам там що холодно стало? — Протипоказано лікарями після травми, що проникає в області передпліччя. — Поранений, чи що? - Точно. З огірка.

Життя не в тому, щоб жити, а щоб відчувати, що живеш.

Після загибелі ідеї залишаються трупи.

Його очі такого ж невизначеного відтінку, як міське небо у дощову погоду. Коли він сміється, в них мерехтять підступні іскорки.

Слідом за холодною зимою завжди приходить сонячна весна ; тільки цей закон і слід пам'ятати, а зворотний — краще забути.

Росія не перетворилася, не сталося того, про що мріяли російські люди кількох поколінь ГУЛАГу.

Якщо ми хочемо зблизитися з навколишнім світом, іноді корисно просто прийняти його і тих, хто оточує нас.

... скільки ж я знаю випадків, коли брали шлюб повні надії та віри, що знайшли вдалу партію з погляду кревності, чи освіти і виховання, чи добрих властивостей натури, і виявлялися цілком обдуреними і змушені були миритися з повною протилежністю всьому, чого чекали! Що ж це, як не пастка?

... Якщо у когось і є доля, то це чоловік. Якщо кого доля осягає, то це жінку.