людина

Несправедливість і зло поширюються тоді, коли добрі люди опускають руки. Справжня мерзота – у вдаванні і терпимості до підлості.

... обличчя людини завжди відображає його внутрішній світ, і помилково думати, ніби думка позбавлена ​​забарвлення.

Споживаю, отже існую.

Весь спадок людства хочу випробувати в глибинах своєї самості.

Просто бувають періоди, коли я перестаю розрізняти, що безпечно, а що ні. Поки що ґрунт не піде у мене з-під ніг.

Ніколи не читай книги, якій не виповнилося року.

Знаєш, як я визначаю характер людини? Не з того, як він ставиться до рівних, а з того, як він ставиться до підлеглих.

Я не знаходжу в бідності нічого привабливого та повчального. Вона мене нічого не навчила і лише спотворила моє уявлення про цінності життя.

Потрібно дивитися в обличчя своїм страхам. Тільки так їх можна подолати.

Я не придурок, якого розбуди вночі і спитай, яке вино до риби, яке до м'яса, — випалить без запинки, але плутає Гегеля з Гоголем, а теократизм із емпіріокритицизмом.