лють

Собака у мене для радості, не для безглуздих виставок.

Як тільки в руки потрапляє телекамера, кожен намагається сам втиснутися в поле зйомки. Вчора журналіст брав інтерв'ю у військового міністра, тож за п'ятнадцять хвилин міністра показав протягом … хвилини! А решту часу — себе, улюбленого, розумного, вальяжного, красивого.

Наші історії — ось те, що ми тягаємо за собою в наших мандрах через океани та кордони, через життя. Невеликий запас кумедних випадків, всіх цих«а потім сталося ось що», наших особистих«жили колись були». Ми — це наші історії, а коли ми йдемо, то, якщо пощастить, наші історії забезпечать нам вічне життя.

Коли в квартирі пожежа, тільки ідіот стоятиме на балконі і робитиме зарядку на свіжому повітрі.

Країну рятують усі. Ще ніхто не зізнався, що хоче занапастити. Але країна чомусь тоне дедалі швидше.

Це західні лицарі вештаються в пошуках пригод, а наш дурень сидить і сопить у дві дірочки, поки Змій не вкраде його наречену, не спалює хату. Але Змій помиляється, коли думає, що коли лицар вештається у пошуках змія, то він сильний і хоробрий, а якщо Ванька лежить на печі, він слабкий... Йому тільки розсердитися треба.

Філософами не стають, отримавши гарний диплом із печатками. Філософ бачить те, що не бачать фахівці. До того ж, бачить... все. Цілком.

Що ви отримали зі своєю культурою? Ваш народ наше кіно дивиться, наші комп'ютери купує, нашу жуйку жує...

Ніхто у нашу судову систему не вірить. Та й насправді, надто багато справжніх запеклих убивць, взятих зі зброєю в руках над тілами жертв, виявляється на волі дуже скоро.

За всю історію воєн жоден американець не кинувся на амбразуру, не направив літак, що горить, на колону танків, не застрелився, щоб не потрапити в ганебний полон! А в нас так чинили сотні та тисячі простих солдатів та офіцерів.