правда

Сонце завжди десь та світить.

Є тіла, напрочуд схожі на душу.

Я малюю те, що бачу уві сні.

Я їжджу. На мотоциклі. Знаєте, це така насолода визволення – ти стоїш на світлофорі поряд з чиєюсь машиною, чуєш, що там слухають по радіо. І під шоломом можеш бути собою.

— Ти храбра дівчинка. — Не відчуваю себе хороброю. — Хоробрі люди ніколи цього не відчувають.

Ти здивуєшся, скільки може зрозуміти жінка. Головне - знайти правильні слова.

Ти врахуй, я цілком можу повірити. Я, знаєш, вірю майже у все, що мені кажуть. Так простіше.

Натурально, як ви граєте… І цар у вас такий… типовий!

Люблю, коли хтось стосується моєї шкіри, гладить мене, дивиться в очі, цікавиться мною, тому що тоді я відчуваю безпеку і відчуваю турботу про себе.

— Треба дбайливіше ставитись до людей, які до тебе належать... У старості сам переконаєшся, що таких зовсім мало...