сором

Свобода. Слово колись настільки самоочевидне, що й на думку не спадало задуматися над його змістом. Щось сприймається як даність. Те, що починаєш цінувати лише після того, як втратиш.

Залежність, яку не можна контролювати, є небезпечною.

Вічний вибір. Іноді ти робиш його так швидко, що не розумієш серйозності наслідків. Але потім все стає очевидним — великі червоні плями, на кшталт дорожніх знаків на пройденому шляху.

Праведність славить народ, а безбожність приносить сором.

Соромно сказати, але і приховати цю істину неможливо: Дружбу бачать лише там, де вона користь обіцяє.

Соромно не вміти захищати себе рукою, але ще більш соромно не вміти захищати себе словом.

Говорити найважче саме тоді, коли соромно мовчати.

Не соромно і не шкідливо не знати — усе знати не можливо. А соромно і шкідливо визнавати, що знаєш — чого не знаєш.