життя

Є речі, про які треба говорити, тільки дивлячись людині в очі.

Весь світ живе у ризику. Ніхто не застрахований від усього. Тобі здається, що все стабільне, але це не так. Це лише ілюзія. Ти думаєш, у тебе під ногами твердий ґрунт, але насправді це – хмари. А хмари можуть розтанути будь-якої миті.

Невиправна тільки смерть, а все інше можна виправити!

Коршун не знає печалі горобця, дерево не відчуває болю поваленої косою лучної трави. Той, хто ширяє по небу, байдужий до того, хто тягне себе по грішній землі.

Нікому не дозволено сумніватися у добрі. Ми за це ноги відриваємо.

Коли чоловік посилає квіти, це очевидна ознака того, що він вже захоплювався й іншими.

Покарання можна відстрочити... але уникнути його не можна.

У 30-ті роки наше кіно було найкращим у світі. Досить згадати найкращий фільм усіх часів та народів«Броненосець Потьомкін». У кіноіндустрії були задіяні найкращі творчі сили країни. Після Великої Вітчизняної війни "на сцену" вийшли нові режисери - солдати-переможці. На основі їхніх особистих переживань було створено багато чудових картин. Вони знімали те, що бачили та пережили самі. Оскільки кіно у нас справа сімейна, то на зміну солдатам-переможцям прийшли їхні сини. За плечима синів не було нічого, крім ВДІКу, і рівень кіно помітно впав. Коли ж дітей змінили онуки, то ми побачили... те, що бачимо зараз. Наркотики, пиятики, гомосексуалізм, тобто що вони знають і люблять.

Тільки одне робить виконання мрії неможливим – це страх невдачі. (Є лише одна причина, яка робить мрію недосяжною – страх провалу.)

Організм доти успішно бореться, поки має можливість постійно виробляти антитіла та тримати у бойовому стані імунну систему.