життя

Коли я лежав у психлікарні, мій психоаналітик дав мені пораду, якою я часто користуюся. Він сказав: "Перш ніж щось робити, подумай, чи зможеш ти з цього вибратися". Гарна мораль нашого часу. Ця порада принесла мені багато користі.

— Отрутою не забув посипати? — Забув, додай до смаку!

— Його можуть бачити лише мертві? І мільярди людей знаходять у цьому сенс? — Такою є природа віри.

До речі, це неприємне дзижчання у тебе в голові — думки. Наскільки мені відомо, ти не звик до них і не знаєш, що з ними робити.

Моя двоюрідна бабуся по батькові - вона була російською - часто повторювала: - Ти - як мій батько, все ностальгуєш по горах. — Якими горами, Мушка? - дивувався я. — За тими, яких ніколи не бачив, звичайно!

... людина, яка не ділиться їжею зі своїм ближнім, сама не варта її.

Четвертий закон радіо: знай своїх слухачів. Тут головне – знайти контакт. У цьому краса радіо. Між тобою і ними є якийсь зв'язок, він живе і змінюється кожної миті. Ти її не бачиш, але відчуваєш.

Тому що іноді треба думати не лише про свій порятунок! Іноді треба думати про загальне благо!

Освіта призначено не готувати членів суспільства, а виробляти їх відбір як інструментів потребу капіталу і державі.

А потім почнуться всякі там війни, полізуть чудовиська і таке інше. Більшість історії просто огидна — якщо її уважно розглянути.