життя

Діставши пляшку«Знаменитої куріпки» і склянку, я хлюпнув собі на два пальці і поплентався на кухню. Розбавивши віскі водою рівно настільки, щоб куріпка зі«знаменитої» стала«ледве знайомою»...

Визнаватись у своїх недоліках, коли нас дорікають їм, — це скромність, відкривати їх своїм друзям — простодушність, довірливість, виставляти їх перед усіма — гордість.

В очах відбивається душа. У мові відбивається суспільство.

Серце, якого він не відчував до цього, гулко забилося у нього в грудях. Йому здалося, що відлуння ударів розкотилося по всьому коридору, і в нього заклало вуха. Він обома руками прикрив серце, намагаючись заглушити його. Однак це не собача паща, і потім, навіть якщо тримати обома руками пащу несамовито гавкаючого собаки, — все одно буде чути її гарчання.

- Тату? - Що, малюк? — А коли в мене виростуть груди, ти не купатимеш мене? — А... а чому ти питаєш? — Ну, Олену ти ж уже не купаєш? — Правильно, малюку, не купаю. Коли ти виростеш, ти купатимешся сама.

Все у світі неміцне, крім кохання. Любов не може збитися зі шляху, якщо тільки це справжнє кохання, а не кволий виродок, що спотикається і падає на кожному кроці.

Як істота, що мислить, може не розуміти, що, посміюючись над людиною, яка щиро до неї розташована, вона скочується в болото, звідки її ніякими силами не витягнеш?

Коли хтось вимовляє твоє ім'я, не дивлячись у вічі, ти вже нічого не можеш зробити. Він чи вона вже все вирішив.

— Не знав, що ти вмієш літати літаком. - Літати - так. Сідати — ні.

Коли мама відпускає сина, з нею відбуваються таємничі речі. Вона «отримує» назад чоловіка, який поділяє її принципи, знає її недоліки, приймає її слабкості дбає так, як жодна інша людина. Він її син, а вона мати. І це чудово як саме життя.