Анджей Сапковський

Є дари, які не можна приймати, якщо ти не в змозі відповісти... чимось таким же цінним. Інакше такий дар протікає крізь пальці, розтане, немов уламок льоду, затиснутий у кулаку. Залишаться лише жаль, почуття втрати та провини.

Бо закон – не юриспруденція, не товстезна книга, забита параграфами, не філософські трактати, не бундючні марення про справедливість, не пошматована фразеологія про мораль і етику. Закон – це безпечні дороги та тракти. Це міські закутки, якими можна прогулюватися навіть після заходу сонця. Це готелі та корчми, з яких можна вийти у сортир, залишивши гаманець на столі, а дружину біля столу. Закон – це спокійний сон людей, які знають, що розбудить їх спів півня, а не червоний півень!

Битва ще не закінчена. Битву закінчить смерть, все інше лише перерва у битві. Перепочинок.

Світ змінюється, сонце заходить, а горілка закінчується.

Брехня тим відрізняється від істини, що неодмінно стає дійсністю.

Ти, мов дикий кіт, у якого все кидають каміння, муркочеш, радіючи тому, що знайшовся хтось, хто не гидує тебе приголубити.

Час не має ні початку, ні кінця. Час — як змія Уробороса, який схопив зубами власний хвіст. У кожній миті ховається вічність. А вічність складається з миттєвостей, що створюють її.

Поцілуй мене в sempiternum meam, хитрун...

Чоловіки люблять зустрічатися з колишніми коханками, люблять освіжати спогади. Люблять думати, ніби давні любовні ігри дають їм щось подібне до довічного права власності на партнерку. Це добре впливає на їх самопочуття.

... краще зараховувати себе до деяких, ніж до всіх.