Аркадій Стругацький

Правильно він сказав: найгероїчніший вчинок людства — це те, що воно вижило і має намір вижити далі…

Я іноді питаю себе: якого біса ми так крутимося? Щоб заробити гроші? Але на біса нам гроші , якщо ми тільки і робимо, що крутимося?

Розум є складним інстинктом, який не встиг ще сформуватися. Мається на увазі, що інстиктивна діяльність завжди є доцільною і природною. Мине мільйон років, інстинкт сформується, і ми перестанемо робити помилки, які, ймовірно, є невід'ємною властивістю розуму. І тоді, якщо у Всесвіті щось змінитися, ми благополучно вимремо, — знову ж таки саме тому, що розучилися робити помилки, тобто пробувати різні, не передбачені жорсткою програмою варіанти.

Е, вся річ у тому, щоб навчитися втиратися. Плюнуть тобі в пику, а ти й утрись. Спочатку з соромом втерся, потім з подивом, а там, дивишся, почнеш втиратися з гідністю і навіть отримувати від цього процесу насолоду.

- Життя дає людині три радості. Друга, любов і роботу. Кожна з цих радощів окремо вже вартує багато чого. Але як рідко вони збираються разом! - Без кохання, звичайно, обійтися можна. - Так можна. Але це означає, що однією радістю буде менше, а їх лише три.

Він знав, що мільярди і мільярди нічого не знають і нічого не хочуть знати, а якщо й дізнаються, то злякаються десять хвилин і знову повернуться на свої кола.

За вікном темніло, і досі лив дощ, великий, важкий, неквапливий дощ, якого було дуже багато і який явно нікуди не поспішав.

Не повинно бути такої професії, щоб контроль був неможливий – працює людина чи, навпаки, спить?

Людина, яка пробула в Просторі загалом понад двадцять років, відвикає від Землі і перестає вважати Землю домом. Залишаючись землянином, він перестає бути людиною Землі.

— Який сенс говорити про майбутнє? - заперечив Павор. - Про майбутнє не говорять, майбутнє роблять. Ось чарка коньяку. Вона повна. Я зроблю її порожньою. Ось так. Одна розумна людина сказала, що майбутнє не можна передбачати, але можна винайти.