Чак Паланік

Це так по—жіночому — думати про те, що життя має тривати вічно.

Театр у думках. Бордель у підсвідомості.

Бомба, щоб підірвати всі марні меблі в голові Себастьяна.

…так, у житті трапляються страшні речі, але іноді ці страшні речі тебе рятують.

Важко забути біль, але ще важче згадати радість. Щастя не залишає пам’ятних шрамів.

У них там, у магазині, був туалетний папір, виготовлений на сто відсотків із переробленого туалетного паперу. Та й робітка, напевно, перероблятиме туалетний папір.

Такий світ, у якому ми живемо. Пливи за течією і ні про що не замислюйся.

Один тільки факт, що ти чогось досяг — поставив мету і досяг її — дуже багато значить. Ось справжнє життя без усяких там«змогло б, зробив би, домігся б...».

Коли в тебе в роті пістолет, і ти стискаєш зубами його стовбур, говорити вдається лише одними голосними.

Ти ніколи не зможеш забути те, що хочеш забути найбільше.