Дмитро Мамин-Сибіряк

Є такі натури, почуття яких потребують перешкод, особливо таке почуття, як кохання. Якби Галактіон любив її як і раніше, Харитина, напевно, не відповідала б йому такою ж монетою, а тепер вона боялася навіть проявити своє кохання повною мірою і точно ховала її, як ховають від сонця ніжну рослину. У той же час вона чудово розуміла, що таке Галактіон і що любити його не варто. Адже він усе життя думав тільки про себе та свої плани, а жінки для нього були лише сумною потребою.

Заєць був такий самий беззахисний, як і Сіра Шейка, і рятував своє життя постійною втечею. — Якби мені крила, як птахові, то я б, здається, нікого на світі не боявся!... У тебе ось хоч і крил немає, то зате ти плавати вмієш, а то візьмеш і пірнеш у воду, — говорив він.. — А я постійно тремчу зі страху... У мене — кругом вороги. Влітку ще можна сховатися кудись, а взимку все видно.

— Ти завжди був ледарем, тому тобі й неприємно дивитися на чужий клопіт. — Я був ледарем? Ти просто несправедлива до мене і більше нічого. Можливо, я найбільше дбаю, а тільки не показую виду. Толку від цього небагато, якщо бігатиму з ранку до ночі берегом, кричати, заважати іншим, набридати всім.

... немає ні німців, ні жидів, ні слов'ян, а є просто люди, люди добрі і погані… Щастя полягає у праці на користь інших. Поки що ми можемо бути, у кращому разі, справедливими й добрими лише в сім'ї, але не можна любити свою сім'ю, якщо не любиш інших. Ми, люди похилого віку, пройшли важку школу, з нами були несправедливі, і ми були несправедливі, і це нас мучило, робило нещасними і отруювало навіть те маленьке щастя, на яке має право кожна козявка. Іди, слов'яночко, до своїх, там уже є багато добрих людей. Добрим та чесним належить світ. Є багаті та бідні люди, красиві та некрасиві, старі та молоді, освічені та неосвічені, але одне велике дорівнює всім, це – совість. Без совісті не можна жити, як без сонячного світла... Адже і любов теж совість, вища совість, коли людина робиться і краще, і чистіше, і справедливіше.

Людській природі властиво забувати недоліки померлих і пригадувати їх добрі сторони: це один із найсвітліших проявів людської натури.