Дмитро Ємець

І про що думала моя мати, коли лелеки підсунули їй такого бовдура! Треба було збивати лелеку з базуки ще на підльоті!

— Тобі потрібні неприємності? — А що є зайві? Якщо на халяву, тоді чому ні? Халява на те й халява: бери більше, ховай далі.

І взагалі, коли життя б'є тебе обличчям про стіл, це ще не означає, що ти набуваєш практичного досвіду.

Людина повинна валитися щовечора в ліжко, напівжива від втоми. Якщо не знайти сил застосування, вони загнивають, і ми починаємо з дикою швидкістю руйнувати самих себе.

Ніколи не знаєш, чим людина зачепиться за життя, коли падає в прірву.

Шумно страждають лише симулянти та клоуни. І ті й інші з корисливою метою.

Але щастя, як зубна щітка, у кожного своє.

Як не ухиляйся від освіти, щось все одно налипне.

Тут з образами така штука виходить... Їй боляче вона ображає тебе. Тобі боляче - ти ображаєш її. Їй ще болючіше – вона знову ображає тебе. Хтось повинен першим зупинитися, прийняти удар і не відповісти, або – глухий кут. А хто має рацію – хто винен, у цій ситуації не має значення. Це проблеми не вирішує.

Ти не чого тобікай! Розчоготебекався тут!