Дуглас Адамс

Широко відомий і дуже важливий той факт, що істина часто зовсім не така, якою здається. Наприклад, на планеті Земля люди завжди припускали, що вони розумніші за дельфінів, тому що вони придумали так багато: колесо, Нью-Йорк, війни і т. д., а дельфіни завжди тільки хлюпалися у воді і розважалися. Дельфіни ж, навпаки, завжди вважали себе розумнішою за людину — причому, з тієї ж причини.

Він споглядав прилади з виглядом людини, яка намагається перевести градуси Фаренгейта до градусів Цельсія, поки його будинок горить.

– Все, що ти бачиш, чуєш, переживаєш – це і є твоє, персональне. Ти будуєш навколо себе власний Всесвіт – той, який сприймаєш. Тому той Всесвіт, який ти сприймаєш, належить одному тобі. Персонально.

Хто заблукав у просторі хоча б не загрожує смерть з нудьги.

Є люди, до яких ви переймаєтеся симпатією з першого погляду, інші починають вам подобатися з плином часу, а є й такі, яких хочеться відштовхнути від себе якомога далі палицею з гострим кінцем.

Якщо я світу дико знадоблюсь, він покличе мене назад.

Кожна цивілізація у своєму розвитку неминуче проходить три чітко різні стадії: Боротьби за виживання, цікавості та витонченості, відомі інакше як стадії Як, Чому і Де. Наприклад, перша їх характеризується питанням:«Як би нам поїсти?», друга питанням:«Навіщо ми їмо?» і третя:«Де нам краще повечеряти?»

Час перестати турбуватися і почати жити.

Хоча узмор'я – це ідеальний варіант. Вся штука в тому, що в прикордонному стані, між двома стихіями, ми почуваємося краще. Там, де земля зустрічається із водою. Там, де земля зустрічається із небом. Де тіло зустрічається із духом. Простір з часом. Нам приємно перебувати на кордоні світів і, сидячи в одному, заглядати до сусіднього.

У цієї планети є — вірніше, була — одна проблема: більшість людей, що на ній живуть, тільки й робили, що страждали, бо не знаходили в житті щастя. Народжувалося безліч рішень, але майже всі вони зводилися до перерозподілу маленьких зелених шматків паперу — що саме по собі дуже дивно, бо хтось, а маленькі зелені шматки паперу жодних страждань не мали, бо щастя не шукали.