Автостопом по галактиці. Знову в дорогу

Президенти не мають влади, вони відволікають увагу.

Багато людей все більше зміцнювалися на думці, що велика помилка була зроблена перш за все тоді, коли всі спускалися з дерев. А деякі казали, ніби навіть залазіння на дерева було помилкою, і нікому не слід було покидати океани.

Нічого не знаю, нічого не чую, нічого не бачу... це не моя планета, я сюди не просився!

Широко відомий і дуже важливий той факт, що істина часто зовсім не така, якою здається. Наприклад, на планеті Земля люди завжди припускали, що вони розумніші за дельфінів, тому що вони придумали так багато: колесо, Нью-Йорк, війни і т. д., а дельфіни завжди тільки хлюпалися у воді і розважалися. Дельфіни ж, навпаки, завжди вважали себе розумнішою за людину — причому, з тієї ж причини.

Він споглядав прилади з виглядом людини, яка намагається перевести градуси Фаренгейта до градусів Цельсія, поки його будинок горить.

Хто заблукав у просторі хоча б не загрожує смерть з нудьги.

Якщо я світу дико знадоблюсь, він покличе мене назад.

Кожна цивілізація у своєму розвитку неминуче проходить три чітко різні стадії: Боротьби за виживання, цікавості та витонченості, відомі інакше як стадії Як, Чому і Де. Наприклад, перша їх характеризується питанням:«Як би нам поїсти?», друга питанням:«Навіщо ми їмо?» і третя:«Де нам краще повечеряти?»

У цієї планети є — вірніше, була — одна проблема: більшість людей, що на ній живуть, тільки й робили, що страждали, бо не знаходили в житті щастя. Народжувалося безліч рішень, але майже всі вони зводилися до перерозподілу маленьких зелених шматків паперу — що саме по собі дуже дивно, бо хтось, а маленькі зелені шматки паперу жодних страждань не мали, бо щастя не шукали.

Вони не думають, у них немає фантазії, багато не грамотних. Вони лише... керують.