Джейн Остін

Коли факти і думки стільки разів переходять від віч-на-віч, спотворюючись то дурістю одного, то незнанням іншого, в них мало залишається від істини.

Ми повинні прощати егоїстів. Вони невиліковно хворі.

Що більше я спостерігаю світ, то менше він мені подобається. Щодня підтверджує мені недосконалість людської натури і неможливість покладатися на порядність і здоровий глузд.

Але кожен душевний порив слід перевіряти розумом.

Стояти на своєму часто означає виявляти впертість. Здатність до розумних поступок — свідчення здорового глузду.

Вона навчилася розуміти, наскільки мало значимо ми за межами свого кола.

Всім нам відомо різницю між займенниками«він» чи«вона» — і«ти», прямим зверненням, — усі ми відчуваємо при особистому повідомленні один з одним вплив чогось, крім звичайної чемності, чогось, що випереджає її. У нас мова не повернеться натякнути людині в обличчя про неприємне, хоча ми годину тому, можливо, вільно про те поширювалися за його спиною. Ми почуваємося по—іншому.

Вона врешті—решт хапалася за рятівну соломинку — книгу, яка була здатна зайняти її розум і розвіяти похмурі думки.

Навіщо мені слова, коли вчинки говорять куди ясніше їх?

Живий розум і в пусту хвилину знайде чим себе зайняти і задовольняється малим.