Ендрю Найдерман

Співчуття … — це чудова якість, але у законодавчій системі для нього немає місця. Це суб'єктивне та недосконале почуття, яке постійно змінюється, тоді як закон має бути досконалим, не підвладним часу та універсальним.

Ідеали, принципи, як ви це не називайте, зрештою не мають значення. Треба засвоїти лише один урок – все має свою ціну.

- Однак, - не викликає жодних сумнівів, що диявол завжди з нами. Якась частина його сутності завжди проявляється у нас самих, так само, як і риси Господа. Багато хто вбачає в цьому результат гріхопадіння Адама та Єви. Не знаю, чи підписався я особисто під такою теорією, оскільки вважаю, що в кожному з нас є потенціал добра і зла. Або того, або іншого.

Перше враження дуже часто виявляється останнім.

Совість, коли з її мірками підступаєш до закону, виявляється зайвим багажем. Інакше навіщо тоді взагалі існувала юридична практика, якби всі жили по совісті?

- Міріам, ти ж не гейша. Ти моя дружина. Я завжди хотів, щоб ти поділяла зі мною прикрощі та радості, поразки та успіхи. Щоб ти була частиною мене, а я тебе. - Я не хочу чути про всякі неприємні речі, Кевін, - твердо сказала вона. - Просто не хочу. Містер Мілтон правий. Це як черевики, які залишаєш за дверима, щоб не заносити додому бруд. Будинок людини – це її персональний шматочок раю.

... прокуратура та адвокатура – ​​це як два ножі, які безперервно точать один про одного. Чим витонченіші адвокати, тим витонченіші – з часом – стають прокурори. Це їхня робота. І ми це розуміємо. І цінуємо. Так само і я наступаю на хвіст розшуку, не даючи їм розслабитися і вказуючи на помилки, і вони ненавидять мене за це.

Зв'язки та знайомства у наш час – перша справа.

Як то кажуть:« немає пекла страшніше помсти ошуканої жінки».