Фаїна Раневська

У театрі мене любили талановиті, бездарні ненавиділи, шавки кусали та рвали на частини.

– Піду в ТЮГ зайчиків грати… – Фаїно, який із тебе зайчик? Зітхнувши: - Значить, товсту, розігріту слониху.

Чому всі дурні такі жінки?!

Союз дурного чоловіка та дурної жінки породжує матір-героїню. Союз дурної жінки та розумного чоловіка породжує одиноку матір. Союз розумної жінки та дурного чоловіка породжує звичайну сім'ю. Союз розумного чоловіка та розумної жінки породжує легкий флірт.

Фаїна Георгіївна повернулася додому бліда як смерть і розповіла, що їхала від театру на таксі. — Я одразу зрозуміла, що він лихач. Як він лавірував між машинами, ухилявся від вантажівок, проскакував прямо перед носом у перехожих! Але по-справжньому я злякалася вже згодом. Коли ми приїхали, він дістав лупу, щоб подивитись на лічильник!

Життя це невелика прогулянка перед вічним сном.

— Я не п'ю, я більше не курю і я ніколи не зраджувала чоловікові, бо в мене його ніколи не було. — То що ж, значить, у вас зовсім немає вад? — Загалом, ні. Правда, у мене велика дупа і я іноді трошки прибріхую...

— Фаїно Георгіївно, що таке кохання? Раневська подумала й сказала: — Забула. А за секунду додала: — Але пам'ятаю, що це дуже приємне.

Не лажу з побутом! Гроші заважають мені і коли їх немає, і коли вони є.

— Фаїно Георгіївно, якої ви думки про режисера? — Це уцінений Мейєрхольд.