Френсіс Скотт Фіцджеральд

Для зіткнення потрібні двоє.

Одних лише слів недостатньо. Якщо це все, що в тебе є для мене, краще йди.

Життя бачиш найкраще, коли спостерігаєш його з єдиного вікна.

У житті кожного з нас буває час, коли все вдається, коли сам собі здається героєм.

Тобі, звичайно, не шкода їхати від мене. Для таких як ми з тобою рідний будинок там, де нас немає.

Раннім ранком слова — безбарвні ярлики.

Кожна людина схильна підозрювати за собою хоча б одну фундаментальну чесноту: я, наприклад, вважаю себе одним із небагатьох чесних людей, які мені відомі.

Кажуть, душевні рани рубаються — бездумна аналогія з тілесними ушкодженнями, у житті так не буває. Така рана може зменшитися, затягнутися частково, але це завжди відкрита рана, нехай і не більше шпилькового уколу. Слід випробуваного страждання швидше можна порівняти зі втратою пальця або зору в одному оці. З каліцтвом зживаєшся, про нього згадуєш, можливо, тільки раз на рік, але коли раптом згадаєш, допомогти все одно не можна.

— Дивна ви таки жінка, Ніколь. - Ну що ви! — квапливо заперечила вона. — Найзвичайніша. Вірніше, в мені сидить з десяток звичайнісіньких жінок, тільки всі вони різні.

Вигляд у мене на світанку тоді, п'ять років тому, був трішки скуйовджений, напевно, блідий; але в юності, коли жива ілюзія, ніби у пригод поганого кінця не буває, потрібно було тільки прийняти ванну і переодягтися, і знову заряджена надовго.