Колін Маккалоу

Не розумію, звідки в тебе така влада над моїм неіснуючим серцем?

Краї прірви зімкнулися, дихати нема чим. Стоїш на дні і розумієш — надто пізно.

Ну, Джастіна хоч і моя дочка, але першокласна стерва.

Коли біль трохи притупиться, і спогади втішають.

Адже всі дерева здаються однаковими лише тим, хто не знає, як серце може відзначити та запам'ятати у безкраїх лісах одне єдине дерево.