Макс Фрай

Дихання улюблених істот обпалює мені потилицю: все надто близько, скільки б кілометрів, років, шибок і стін не поділяло нас.

Люди не вміють бути по—справжньому справедливими, бо ніколи не бачать усю картину життя одразу, лише окремий фрагмент.

Поети давнини на відміну від сучасних рідко створювали більше дюжини віршів протягом свого довгого життя. Воно й зрозуміло: всі вони були відмінними магами і не любили витрачати себе на дрібниці. Тому за кожним поетичним твором тих часів неодмінно ховається цілий Всесвіт, наповнений чудесами — нерідко небезпечними для того, хто необережно розбудить рядки, що задрімали.

Виявляється, якщо людину позбавити необхідності вісімнадцять годин на добу боротися за виживання, вона відразу починає думати, зараза така.