Понсон дю Террайль

Великі скорботи і сильні докори сумління не можуть встояти проти постійно вражень, що постійно змінюються, одержуваних під час подорожей.

… Життя без кохання – квітка без аромату, як кажуть на Сході.

Людина, що втрачає своє щастя в гонитві за честолюбством, безумець.

Тільки дурні опускають руки після першої невдачі.

У жінки три віки: той, який вона має насправді, той, яку їй можна дати, і який вона бажає, щоб їй дали.

Порок приваблює більше, ніж чеснота.

Боже мій, серце жінки така загадка.

— Він забрав у мене жінку, яку я любив! — Ця крадіжка така незначна, що вона навіть не передбачена законом.

В основі кожного кохання лежить егоїзм, і найдивніше те, що він переживає все інше. Жінку перестають любити, її готові відправити до біса, але з прикрістю бачать, коли вона йде під руку з іншим.

Подорож найкращий цілитель.